Недавно читала історію про одного масона, події розповідалися приблизно 1820 - 1850 роки...
Коли масон тяжко захворів, був вже "при смерті"
(коли люди були в такому стані, до них кликали священика, щоб він відпустив їм всі гріхи перед смертю, щоб чиста душа пішла на зустріч з Богом), прийшов священик до помираючого...та за законом, масонам заборонялось сповідатись у священика, та двоє Майстрів, мають право не допускати до муляра(який "при смерті") священика, вони зачинили двері на замок, і утримували священика подалі від кімнати...
В тяжких муках, масон помер...На стіні палати муляр лишив напис на стіні: "Каюсь, і відрікаюсь".
Мене тривожить одне питання :
Чому вони не впустили священика до муляра, це було останнє його бажання...
Там вже не грала роль - віра чи якісь інші варіанти...
людина зробила такий вибір, дивлячись смерті в очі...
І це бажання не здійснилось...
А чи існує зараз такий закон?
Що ви можете сказати про цю історію?