Автор Тема: Ars Regia  (Прочитано 3346 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Ioabert

  • Старійшина
  • *****
  • Повідомлень: 2 213
  • Reputation Power: 0
  • Ioabert has no influence.
  • Surge et age!
Re: Ars Regia
« Reply #15 : Липень 03, 2009, 03:23:16 pm »
Митець має бути голодним
Вважаю це стереотипом, що не має раціонального пояснення.

Так, це стереотип, якщо оцінювати його прямо.
Вираз же має метафиричне значення.
Як на мене, йде мова про духовний голод, тобто бажання постійного пізнання і розуміння, що, не зважаючи на надзвичайні зусилля, ми все ж залишаємось голодними у розумінні необхідності постійного пізнання...
"Гpyдa камней перестает быть просто камнем, когда кто-то смотрит на нее, держа в голове идею Собора"

Антуан Мари Жан-Батист Роже де Сент-Экзюпери

**********************************************************************
"В масонстве Вы узнаете то, что найдёте в нём сами..."   Освальд Вирт. 1937

Мастер Евгений

  • Допитливий
  • **
  • Повідомлень: 36
  • Reputation Power: 0
  • Мастер Евгений is looked down upon.
Re: Ars Regia
« Reply #16 : Липень 03, 2009, 06:02:51 pm »

Молитва мастеров


Я помню древнюю молитву мастеров:
Храни нас, Господи, от тех учеников,

Которые хотят, чтоб наш убогий гений
Кощунственно искал всё новых откровений.

Нам может нравиться прямой и честный враг,
Но эти каждый наш выслеживают шаг,

Их радует, что мы в борении, покуда
Петр отрекается и предает Иуда.

Лишь небу ведомы пределы наших сил,
Потомством взвесится, кто сколько утаил.

Что создадим мы впредь, на это власть Господня,
Но что мы создали, то с нами посегодня.

Всем оскорбителям мы говорим привет,
Превозносителям мы отвечаем — нет!

Упреки льстивые и гул молвы хвалебный
Равно для творческой святыни непотребны.

Вам стыдно мастера дурманить беленой,
Как карфагенского слона перед войной.


Николай Гумилёв.

1921

W. Ulf

  • ДЛ "Юрій Котермак"
  • Administrator
  • Старійшина
  • *****
  • Повідомлень: 2 047
  • Reputation Power: 1
  • W. Ulf has no influence.
Re: Ars Regia
« Reply #17 : Липень 03, 2009, 06:24:06 pm »
Каждый учитель должен быть мастером, но не каждый мастер может быть учителем.
Дух Закона.
Crescit sub pondere virtus!
Б-г мій, душа, котру Ти мені дарував -- чиста.
Ти сотворив її, Ти сформував її, Ти вдихнув її в мене і Ти бережеш її в мені.
І Ти, в майбутньому, забереш її в мене.
А потім повернеш мені її в  Прийдешньму Світі!

Мастер Евгений

  • Допитливий
  • **
  • Повідомлень: 36
  • Reputation Power: 0
  • Мастер Евгений is looked down upon.
Re: Ars Regia
« Reply #18 : Липень 05, 2009, 09:05:33 pm »
Вернёмся к теме,- "Ars Regia".
Если уж вспомнился Николай Гумилёв, - продолжим:



СРЕДНЕВЕКОВЬЕ

Прошел патруль, стуча мечами,
Дурной монах прокрался к милой.
Над островерхими домами
Неведомое опочило.

Но мы спокойны, мы поспорим
Со стражами Господня гнева,
И пахнет звездами и морем
Твой плащ широкий, Женевьева.

Ты помнишь ли, как перед нами
Встал храм, чернеющий во мраке,
Над сумрачными алтарями
Горели огненные знаки.

Торжественный, гранитнокрылый,
Он охранял наш город сонный,
В нем пели молоты и пилы,
В ночи работали масоны.

Слова их скупы и случайны,
Но взоры ясны и упрямы.
Им древние открыты тайны,
Как строить каменные храмы.

Поцеловав порог узорный,
Свершив коленопреклоненье,
Мы попросили так покорно
Тебе и мне благословенья.

Великий Мастер с нивелиром
Стоял средь грохота и гула
И прошептал: "Идите с миром,
Мы побеждаем Вельзевула".

Пока живут они на свете,
Творят закон святого сева,
Мы смело можем быть как дети,
Любить друг друга, Женевьева.


<Июль 1915>

Мастер Евгений

  • Допитливий
  • **
  • Повідомлень: 36
  • Reputation Power: 0
  • Мастер Евгений is looked down upon.
Re: Ars Regia
« Reply #19 : Липень 06, 2009, 02:04:06 am »
И ещё.
"Из неопубликованного и забытого".



Неизвестный Николай Гумилёв.

«Аполлон», 1913, №3

(автограф журнальной редакции)



Я не скорблю. Так было надо. Правый
Перед собой, не знаю я обид.
Ни тайнами, ни радостью, ни славой
Мгновенный мир меня не обольстит,
И женский взор, то нежный, то лукавый,
Лишь изредка меня во сне томит.

Лишь изредка надменно и лукаво
Во мне кричит ветшающий Адам,
Но тот, кто видел лилию Хирама,
Тот не грустит по сказочным садам
И набожно возводит стены храма,
Угодного земле и небесам.

Нас много здесь собралось с молотками,
И вместе нам работать веселей,
Одна любовь сковала нас цепями,
Что адаманта твёрже и светлей,
И манит белоснежными крылами
Каких-то небывалых лебедей.

Нас много, но одни во власти ночи,
А колыбель других ещё пуста,
О тех скорбит, а о других пророчит
Земных зелёных вёсен красота,
Я ж — прошлого увидевшие очи,
Грядущего разверстые уста.

Всё выше храм, торжественный и дивный,
В нём дышит ладан, и поёт орган.
Сияют нимбы. Облак переливный
Свечей, и солнце — радужный туман.
И слышен голос Мастера призывный
Нам, каменщикам всех времён и стран.


В письме к Гумилёву (21 октября 1915 г.) М. Л. Лозинский напомнил ему
(в связи с этим стихотворением) их «беседу об автобиографических ямбах»
(ЦГАЛИ; Неизданное и несобранное. С. 149).


автограф журнальной редакции:

[Мне золочёный стиль вручил Вергилий,
А строгий Дант — гусиное перо,
И мне не надо ангельских воскрылий,
Чужое отвергаю я добро,
Я лилия простая между лилий,
Средь серебра я только серебро.]


Николай Гумилёв.


W. Ulf

  • ДЛ "Юрій Котермак"
  • Administrator
  • Старійшина
  • *****
  • Повідомлень: 2 047
  • Reputation Power: 1
  • W. Ulf has no influence.
Re: Ars Regia
« Reply #20 : Липень 06, 2009, 10:11:05 am »
Трудноо быть лилией средь лилий и серебром средь серебра.
Намного лече лилией в терновнике и серебром в нужнике.
Мастер Евгений, спасибо.
Crescit sub pondere virtus!
Б-г мій, душа, котру Ти мені дарував -- чиста.
Ти сотворив її, Ти сформував її, Ти вдихнув її в мене і Ти бережеш її в мені.
І Ти, в майбутньому, забереш її в мене.
А потім повернеш мені її в  Прийдешньму Світі!

W. Ulf

  • ДЛ "Юрій Котермак"
  • Administrator
  • Старійшина
  • *****
  • Повідомлень: 2 047
  • Reputation Power: 1
  • W. Ulf has no influence.
Re: Ars Regia
« Reply #21 : Липень 07, 2009, 03:15:19 pm »
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
АЛХІМІЯ
В маленькій келії душно, запах сірки.
Засушений, мов сірка, жовтий маг
в реторту п’ялить очі, повні спраг.
Червоний біс регочеться із дірки. 

Мов кльоша, золота над всім омана
та опар в куреві кімнату губить.
Дрижать в гарячці в’ялі, трухлі губи;
блідий: “Апаге” буркотить, “сатанас”.

Та раптом скрикнув маг — ні, він не п’яний,
очам не вірить: золото в реторті.
Під стелю бризнув струмом регіт чортів.

І жах пішов до монастирських лав,
ченці шепочуть: уночі над ранок
о. Патрикій божевільним став.
Crescit sub pondere virtus!
Б-г мій, душа, котру Ти мені дарував -- чиста.
Ти сотворив її, Ти сформував її, Ти вдихнув її в мене і Ти бережеш її в мені.
І Ти, в майбутньому, забереш її в мене.
А потім повернеш мені її в  Прийдешньму Світі!

Мастер Евгений

  • Допитливий
  • **
  • Повідомлень: 36
  • Reputation Power: 0
  • Мастер Евгений is looked down upon.
Re: Ars Regia
« Reply #22 : Липень 07, 2009, 04:47:07 pm »

По моему разумению, - истинный вольный каменщик должен
значительно требовательней относиться - как к сути, так и к форме  
своего поэтического высказывания.
Сонет - традиционно строгая форма.
И профанировать её не следует.
Вот - достойный пример должного отношения к трудам зодческим.



ПОЭТУ

(сонет)


Поэт! не дорожи любовию народной.
Восторженных похвал пройдет минутный шум;
Услышишь суд глупца и смех толпы холодной,
Но ты останься тверд, спокоен и угрюм.

Ты царь: живи один. Дорогою свободной
Иди, куда влечет тебя свободный ум,
Усовершенствуя плоды любимых дум,
Не требуя наград за подвиг благородный.

Они в самом тебе. Ты сам свой высший суд;
Всех строже оценить умеешь ты свой труд.
Ты им доволен ли, взыскательный художник?

Доволен? Так пускай толпа его бранит
И плюет на алтарь, где твой огонь горит,
И в детской резвости колеблет твой треножник.


Брат А.: П.:

принявший посвящение в Достойной Ложе "Овидий"
на Востоке города Кишинёва, в 5822 году Истинного Света.


« Останнє редагування: Липень 07, 2009, 04:49:21 pm від Мастер Евгений »

W. Ulf

  • ДЛ "Юрій Котермак"
  • Administrator
  • Старійшина
  • *****
  • Повідомлень: 2 047
  • Reputation Power: 1
  • W. Ulf has no influence.
Re: Ars Regia
« Reply #23 : Липень 08, 2009, 04:27:22 pm »
Аристотель вчив, що трагедія викликає гнів, страх, співчуття, і цим змушує глядача переживати духовне переживання, тим самим очищує душу людини, виховує його. Кажуть, що в цьому була прихована критика Платона, який не вважав музику, зокрема трагедію, засобом соціального виховання.

Всі люди час, від часу підпадають під ослабляючі афекти і, за вченням Аристотеля, одне з завдань мистецтва є безболісне збудження цих афектів, що призводить до катарсису. В результаті чого афекти якби, на якийсь час, видаляються з душі.

Так от, чи може бути витвір ремісника, навіть найкращого ремісника який дотримується всіх канонів ремесла, причиною катарсису?
Що може швидше викликати катарсис?
Держпром в Харкові чи Саграда Фаміліа в Барселоні?


Кожна ідея, дія чи шлях має дві сторони, темну та світлу і відділяти одну від одної, а бо, що ще гірше, робити вигляд, що є тільки одна сторона, не можна! Бо ігнорування темного боку будь якого вчення гарантовано приведе до того, що ти звалишся в цю темну прірву і не зможеш видертись звід там.
Crescit sub pondere virtus!
Б-г мій, душа, котру Ти мені дарував -- чиста.
Ти сотворив її, Ти сформував її, Ти вдихнув її в мене і Ти бережеш її в мені.
І Ти, в майбутньому, забереш її в мене.
А потім повернеш мені її в  Прийдешньму Світі!

Hiram=>churchill

  • Писар
  • ****
  • Повідомлень: 263
  • Reputation Power: 0
  • Hiram=>churchill is looked down upon.
  • Transmutemini in vivos lapides philosophicos!
Re: Ars Regia
« Reply #24 : Липень 21, 2009, 02:20:03 pm »
К. іст. н. Хитровська Ю.В.

НТУУ «КПІ»

Масонство та православна церква в Україні наприкінці XVIII – в середині XIX ст.

Масонство вважало релігію важливим елементом ідеологічного впливу на маси, при цьому не надаючи переваги жодному віровченню, стверджуючи, що всі вони рівні між собою, однаково минущі і недосконалі. Таке ставлення до релігій пояснюється тим, що основним своїм завданням „королівське мистецтво” вважало моральне, інтелектуальне та фізичне вдосконалення людства. Реалізацію цього суперзавдання воно вбачало в уніфікуванні всіх релігійних вчень та руйнуванні національних держав, замінивши їх однією єдиною релігією і однією великою Республікою, де всі народи – одна сім’я. Саме у цих принципах канонічне християнство вбачало релігійну індиферентність і небезпечність “королівського мистецтва”.