Автор Тема: ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ  (Прочитано 3774 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Maryan

  • Гість
ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ
« : Лютий 09, 2008, 04:37:38 pm »
Гулак-Артемовський Петро Петрович - ректор Харківського університету, поет.



Гулак-Артемовський (Артемовський) Петро Петрович (ін. псевд. й криптоніми - П. Гулак, П. А. Г; Н-й, N, "Й" та ін.) (16.01.1790, м-ко Городище Київського воєвод., тепер місто, райцентр Черкаської обл.-1.10.1865, м. Харків) - ректор Харківського університету, поет. Батько Г.-А. був бідним сільським священиком дворянського походження. З 1802 Г.-А. вчився у КМА. 1813, закінчивши майже повний академічний курс, оселився у Бердичеві, де викладав у приватних пансіонах та в багатих родинах. У вільний час удосконалював знання з латини, французької й польської мов, історії. З 1817 - вільний слухач словесного відділення філософського факультету Харківського університету. Одночасно викладав студентам польську мову, а з 1818 - французьку мову в Харківському інституті шляхетних дівчат. З вересня 1820 читав у Харківському університеті російську історію, географію та статистику. У жовтні 1820 витримав кандидатський та магістерський екзамени, 1821 дістав ступінь магістра словесних наук, захистивши дисертацію на тему: "О пользе истории вообще й преимущественно отечественной й о способе преподавания последней". У січні 1823 отримав кафедру російської історії, яку займав до 1849, спершу у званні ад'юнкта, а з 1826 - екстраординарного професора. З 1827 - інспектор Харківського інституту шляхетних дівчат. 1.09.1827 на університетському зібранні виголосив промову "Про деяку обізнаність з давніми слов'янськими звичаями і життєвим укладом", яка привернула увагу Московського товариства історії та старожитностей російських (Московское общество истории й древностей российских), яке 12.01.1828 обрало його своїм дійсним членом. Від 31 січня до 27 червня Г.-А., крім російської історії, читав лекції з естетики, загальної історії російської словесності та слов'янської мови. 19.09.1828 затверджений на посаді ординарного професора Харківського університету. 1829, 1833 та 1837 обирався деканом. 1831 на Г.-А. покладено керування навчальною частиною в Полтавському та Харківському інститутах шляхетних дівчат. З 8.12.1841 - ректор Харківського університету. Обіймав цю посаду два чотириріччя, після чого пішов у відставку, маючи чин дійсного статного радника, отриманий 13.01.1843. 17.01.1855 Харківський університет у день 50-річчя існування обрав Г.-А. своїм почесним членом. Був також членом Московського товариства шанувальників російської словесності (Московское общество любителей российской словесности), Королівського товариства друзів науки у Варшаві. Після виходу у відставку деякий час працював у Харківському і Полтавському інститутах шляхетних дівчат.

Літературну діяльність розпочав 1817. Друкував у журналі "Украинский вестник" російські переклади творів Ж.-Ж. Руссо, Дж. Мільтона, Ж. Расіна, Ж. Деліля, П. Ж. Кребійона, Горація та ін. 1818-25 виступив з вільними перекладами публіцистично-філософських статей І. Красіцького та інших польських авторів ("Критика", "Нечто для сочинителей", "О поєзии й красноречии" та ін.). У дусі естетики просвітницького реалізму написані найкращі оригінальні твори Г.-А. українською мовою: "Справжня Добрість - писулька до Грицька Пронози" (1817), "Пан та Собака" (1848), "Солопій та Хівря, або Горох при дорозі" (1819), "Тюхтій та Чванько" (1819), "Батько та Син" (1827) тощо. Г.-А. - перший в укр. літературі автор доромантичної балади "Твардовський" (1827). Здійснив також вільний переспів балад А. Міцкевича "Пані Твардовські" та Й.-В. Гете "Рибалка". Його перу належить кілька переробок Горацієвих од. В останні роки створив ряд ліричних медитацій в яскравому народнопісенному дусі ("Не виглядай, матусенько...", "Текла річка невеличка" та ін). Кращі твори Г-А. збагатили культуру українського художнього слова, внесли нові елементи до української поетики (різностопний ямб, коломийковий вірш). Небожем Г.-А. був укр. композитор і співак С. С. Гулак-Артемовський (1813-1873).

Масонство та Петро Гулак-Артемовський

Член харківської масонської ложі "Умираючий сфінкс". Гулак-Артемовський, будучи великим майстром харківської ложі, за переказами, створив проект ідеальної Конституції, проте заповідав покласти його в могилу разом із своїм тілом — мовляв, коли людство, нарешті, досягне розуміння високих ідеалів масонства, тоді Конституцію можна буде витягти й використовувати для блага суспільства. Полтавська ложа пов’язана передусім з діяльністю письменника Івана Котляревського, автора «Енеїди» й «Наталки Полтавки». Обидві ложі діяли в правовому полі Російської імперії, не готуючи радикальних дій. Той самий Котляревський відомий як автор вірнопідданих од, що славлять царедворців. Це повністю відповідає принципам масонства, котрі ніколи відкрито не виступають проти режимів у державах, де вони діють, а їхні ідеали, як правило, далекі від революції.

За матеріалами сайту Національного університету Києво-Могилянської академії та статті Кості Бондаренка "До питання про змову в українській політиці"
« Останнє редагування: Лютий 10, 2008, 06:04:01 pm від Maryan »

nothing

  • Старійшина
  • *****
  • Повідомлень: 1 167
  • Reputation Power: 0
  • nothing is looked down upon.
Re: ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ
« Reply #1 : Січень 28, 2009, 02:21:50 pm »
Цитувати
Член харківської масонської ложі "Умираючий сфінкс". Гулак-Артемовський, будучи великим майстром харківської ложі, за переказами, створив проект ідеальної Конституції, проте заповідав покласти його в могилу разом із своїм тілом — мовляв, коли людство, нарешті, досягне розуміння високих ідеалів масонства, тоді Конституцію можна буде витягти й використовувати для блага суспільства.

очень интересно...может стоит нашим депутатам подсказать где искать?  :-X

Цитувати
ректор Харківського університету

это тот что сейчас Каразина? Каразин ведь тоже был масоном?

Мастер Евгений

  • Допитливий
  • **
  • Повідомлень: 36
  • Reputation Power: 0
  • Мастер Евгений is looked down upon.
Re: ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ
« Reply #2 : Січень 28, 2010, 02:34:41 am »

В Харькове отметили 220-летие со дня рождения
Петра Петровича Гулака-Артемовского,
ректора Харьковского университета,
Великого Мастера Ложи "Умирающий Сфинкс".
Писатель, поэт, просветитель, он первым перевёл Горация на украинский.

"Он проводил спиритические сеансы и размышлял об идеальном обществе, распространял слухи о работе над Идеальной Конституцией Идеального Общества,
чем увлек и Великого князя Константина.
Когда в 1865-м году Гулак-Артемовский умер в Харькове, высший свет судачил
о том, что с ним в могилу положили именно эту – идеальную – Конституцию,
которую можно достать только после того, как человечество созреет к ее осознанию…"
(Кость Бондаренко)

Видео панихиды:
http://www.mediaport.ua/news/society/68864

Степан

  • Старійшина
  • *****
  • Повідомлень: 648
  • Reputation Power: 0
  • Степан has no influence.
  • Вперед,не знаючи перешкод.
    • Мій блог
Re: ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ
« Reply #3 : Січень 28, 2010, 03:25:03 pm »
Цитувати
Член харківської масонської ложі "Умираючий сфінкс". Гулак-Артемовський, будучи великим майстром харківської ложі, за переказами, створив проект ідеальної Конституції, проте заповідав покласти його в могилу разом із своїм тілом — мовляв, коли людство, нарешті, досягне розуміння високих ідеалів масонства, тоді Конституцію можна буде витягти й використовувати для блага суспільства.

очень интересно...может стоит нашим депутатам подсказать где искать?  :-X
Їм є де шукати ,але не дуже хочеться ;D
Нехай буде існувати рай ,навіть ,якщо нам призначене пекло...
Хорхе Луїс Борхес
Мій блог http://www.ufc.cc.ua/blog/