Автор Тема: СИМОН ПЕТЛЮРА  (Прочитано 4432 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Maryan

  • Гість
СИМОН ПЕТЛЮРА
« : Лютий 09, 2008, 01:29:47 pm »
Си?мон Васи?льович Петлю?ра (22 травня 1879, Полтава — 25 травня 1926, Париж) — державний і політичний діяч, публіцист, організатор українських збройних сил.



Головний отаман військ УНР (з листопада 1918 р.), голова Директорії УНР (13 лютого 1919 р. — 10 листопада 1920 р.).

Біографія

Народився у передмісті Полтави. Походив із давніх козацьких і священицьких родин.

Після закінчення бурси у 1895—1901 рр. навчався у Полтавській духовній семінарії. Був виключений за вияв революційно-національних настроїв і запрошення до семінарії композитора М.Лисенка.

З 1900 р. — член Революційної Української Партії (РУП, 1905 року реорганізована в Українську Соціал-Демократичну Робітничу Партію).

Під загрозою арешту восени 1902 р. виїхав на Кубань, де працював учителем, архівістом (упорядковував документи Кубанського козацтва), був членом Чорноморської Вільної Громади РУП у Катеринодарі.

У грудні 1904 р. на конференції РУП у Львові виступив проти об'єднання з РСДРП. Декілька місяців навчався на університетських курсах українознавства у Львові, якими керував М.Грушевський.

На поч. 1906 р. редагував у Петербурзі партійний орган «Вільна Україна».

З липня 1906 р. — секретар київського щоденника «Рада», а від літа 1907 р. до 1908 р. — співредактор легального соціал-демократичного часопису «Слово».

З 1912 р. — редактор російськомовного журналу «Украинская Жизнь» (Москва), в якому публікувались М.Грушевський, Ц.Донцов, С.Русова, Є.Єфремов, М.Горький.

У роки Першої світової війни 1914—1918 рр. — працівник Союзу земств і міст, голова Українського Військового Комітету Західного фронту у Мінську. Своє ставлення до війни виклав у статті-відозві «Війна і українці». У цій публікації доводив, що українці лояльно виконують свій обов'язок перед Російською державою і висловлював надію, що в майбутньому ставлення російської влади до українського питання зміниться.

Був одним із провідних діячів української національно-демократичної революції: з березня 1917 р. — член Української Центральної Ради, з травня — голова Українського Військового Генерального Комітету, з червня — генеральний секретар військових справ.

У грудні 1917 р., не погоджуючись із курсом на замирення з Німеччиною (за іншою версією — на знак протесту проти пробільшовіцької орієнтації голови уряду В.Винниченка), пішов у відставку.

У січні-лютому 1918 р. сформував Гайдамацький Кіш Слобідської України і взяв активну участь у придушенні більшовицького повстання в Києві.

В період Гетьманату очолював Київське губерніальне земство і Всеукраїнський союз земств, організовав упорядкування могили Т.Шевченка і Чернечої гори у Каневі. За антигетьманський маніфест Всеукраїнського союзу земств у липні був заарештований.

Під час повстання проти гетьманського режиму у листопаді 1918 р. звільнений із в'язниці і обраний до складу Директорії УНР.

З листопада 1918 р. — Головний Отаман Армії Української Народної Республіки.

У лютому 1919 р. вийшов із УСДРП і став головою Директорії УНР, отримавши практично диктаторські повноваження.

На чолі об'єднаних українських збройних сил 30 серпня 1919 р. здобув Київ.

5 грудня 1919 р. виїхав у Варшаву для організації воєнно-політичного союзу із Польщею проти більшовицької Росії. За його ініціативою український і польський уряди підписали у квітні 1920 р. Варшавський договір.

Працюючи над створенням української армії, Петлюра зустрічав спротив деяких членів УЦР — вкрай пацифістську позицію зайняв Винниченко (навіть тоді, коли було цілком зрозумілим, що тільки воно здатне врятувати Республіку). Можливість вільно формувати власне військо Петлюра отримав на початку 1919 року, коли більшість керівників УНР почали втікати за кордон. Але шанси були набагато меншими, ніж у 1917 році; Петлюра очолив майже безсилу державу.

З листопада 1920 р. керував роботою екзильного уряду УНР у Польщі (Тарнув, Ченстохова, Варшава).

31 грудня 1923 р. виїхав до Австрії, а згодом — Угорщини, Швейцарії.

У жовтні 1924 р. оселився в Парижі, де організував видання тижневика «Тризуб» і продовжував виконувати обов'язки голови Директорії УНР і Головного Отамана УНР.

Стосовно звинувачень Петлюри в єврейських погромах в Україні, треба зазначити, що, будучи Головним Отаманом військ та головою Директорії УНР, Петлюра всіляко протидіяв погромам — їх чинили переважно банди під проводом отаманів і так званих «батьків» і деморалізовані частини більшовицьких військ. В УНР було засновано Міністерство єврейських справ, неодноразово ухвалювалися документи, які повинні були перешкодити розпалюванню міжнаціональної ворожнечі. Логічно, що законна влада намагалася навести лад на своїй території (1919 року було видано закон, який поновлював смертну кару — були організовані військово-польові суди), а більшовицькі вожді й агітатори провокували безлад і різанину, аби потім прийти в образі «месії».

Вбитий 25 травня 1926 р. анархістом С.-Ш. Шварцбардом, який нібито помстився за родичів, що загинули під час єврейських погромів (деякі дослідники вважають[Джерело?], що він був агентом НКВС, а помста є лише приводом; з іншого боку, Шварцбард втратив у погромах 15 родичів, включаючи батьків).

Похований на кладовищі Монпарнас у Парижі.


Масонство та Симон Петлюра

Симон петлюра був одним з найвидатніших діячів української масонерії за часів УНР. Був членом лож «Святого Володимира», «Молода Україна». Прихід до влади в Україні С.Петлюри (з лютого 1919 р. він стає головою Української республіки) був пов'язаний з надіями на підтримку незалежної Української республіки масонами Франції й Англії, що мали значний вплив на уряди цих країн. Петлюра звернувся до світового масонерії з проханням підтримати Україну в боротьбі проти «червоних». Петлюра виступав як глава «Великої ложі України», що об'єднала близько 800 масонів.

З 1920 р. у Франції, Польщі, Швейцарії, у містах, де проживали українці — емігранти стали створюватися масонські ложі. Очевидно, у Парижі в 1920 р. масони збиралися навколо двох лідерів — С.Моркотуна і Н.Шумницкого, представника Петлюри, голови «Союзу українських емігрантів у Франції». У Парижі було засновано «Об'єднання слов'янських масонів» (голова — фон Мекк, секретар — С.Моркотун). У 1920 р. «Велику ложу України» визнала «Велика ложа Швейцарії», і до 1932 р. у Женеві була розташована штаб-квартира української ложі. У Франції «Велику ложу України» так і не визнали через інтриги С.Моркотуна. Але після приїзду в Париж С.Петлюри і В.Прокоповича, був заснований масонська «Верховна Рада України», що об'єднала українських масонів — емігрантів із Франції, Швейцарії, Румунії, Австрії, Польщі. Вбивство Петлюри в 1926 р. завдало серйозного удару по українській масонерїі.

Згодом саме український масонських рух у Франції відіграв одну з ключових ролей у становленні сучасної масонерії в Україні. Зараз Великій Ложі України належать кольє, що були збережені у Франції, і зокрема те, що колись носив Симон Петлюра.

За матеріалами Вікіпедії - вільної енциклопедії та нарису Савченка В.А. "Масонство в Україні у ХХ столітті".
« Останнє редагування: Березень 11, 2010, 11:41:25 pm від Maryan »

profesor_

  • Гість
Re: СИМОН ПЕТЛЮРА
« Reply #1 : Травень 27, 2009, 09:27:55 pm »
Сьогодні виповнюється 130 років від дня народження видатного вільного муляра...
« Останнє редагування: Травень 27, 2009, 09:29:30 pm від profesor_ »

grafff

  • Старійшина
  • *****
  • Повідомлень: 647
  • Reputation Power: 0
  • grafff has no influence.
Re: СИМОН ПЕТЛЮРА
« Reply #2 : Травень 27, 2009, 11:35:50 pm »
Да несомненно интересно, но я все же не склонен доверять википедии. На ваш взгляд так оно и было?

profesor_

  • Гість
Re: СИМОН ПЕТЛЮРА
« Reply #3 : Травень 28, 2009, 07:36:06 am »
На причетність Симона Петлюри до братства вказує не тільки Вікіпедія, а й ряд як загальноісторичних джерел, так і власне масонська література. Не бачу підстав їм не довіряти . 

Ioabert

  • Старійшина
  • *****
  • Повідомлень: 2 213
  • Reputation Power: 0
  • Ioabert has no influence.
  • Surge et age!
Re: СИМОН ПЕТЛЮРА
« Reply #4 : Червень 22, 2009, 05:44:42 pm »
На причетність Симона Петлюри до братства вказує не тільки Вікіпедія, а й ряд як загальноісторичних джерел, так і власне масонська література. Не бачу підстав їм не довіряти . 

Цікава тема для дослідження та наукового пошуку ;)
"Гpyдa камней перестает быть просто камнем, когда кто-то смотрит на нее, держа в голове идею Собора"

Антуан Мари Жан-Батист Роже де Сент-Экзюпери

**********************************************************************
"В масонстве Вы узнаете то, что найдёте в нём сами..."   Освальд Вирт. 1937

imhotep

  • Брати мулярі
  • Місцевий
  • *****
  • Повідомлень: 157
  • Reputation Power: 0
  • imhotep is looked down upon.
Re: СИМОН ПЕТЛЮРА
« Reply #5 : Червень 25, 2009, 09:35:25 am »
В книзі одеського історика В. Савченка "Симон Петлюра" є цілий розділ про масонство Петлюри.

Мастер Евгений

  • Допитливий
  • **
  • Повідомлень: 36
  • Reputation Power: 0
  • Мастер Евгений is looked down upon.
Re: СИМОН ПЕТЛЮРА
« Reply #6 : Вересень 29, 2009, 12:25:32 am »
 
   Вийшов сьомий номер літературного журналу «Радуга», в якому вперше
після смерті Симона Петлюри надруковані три його російськомовні статті,
з передмовою дослідниці гуманітарної творчості Петлюри Олени Некори.

   Третьего марта текущего года в руки автора этих строк попало
одно из ранних и недолго просуществовавших изданий украинских
социал-демократов. Несмотря на неоднократную смену владельцев
этого экземпляра, только половина его страниц была разрезана.
Более чем за сто лет никто из державших журнал в руках
не заинтересовался содержимым неразрезанной части.

   Позже друзья будут шутить, что не так добросовестность исследователя,
как женское любопытство заставило меня исправить ошибку
предшественников и разрезать манившие своей загадкой листы.
Как бы то ни было, на освобожденных страницах среди статей,
стихов и рассказов я обнаружила.......


    ...На сегодняшний день известно о существовании около сорока
статей Петлюры, написанных им первоначально на русском языке
для различных российских изданий, а также для русскоязычного
органа украинства, издававшегося в 1912-1917 гг. в Москве, —
журнала «Украинская жизнь», редактором которого Симон Васильевич
был до конца 1915 г.

   Так вот, в посмертные издания вошло меньше половины этих статей
и только в переводах на украинский язык.

   Логика первых публикаторов вполне понятна — книги были
ориентированы на украинскую диаспору, представители которой
кроме украинского, как правило, владели лишь языком страны
проживания. Непонятно другое: почему за последние 18 лет,
на территории билингвистичной Украины никому не пришло в голову
переиздать русскоязычные оригиналы?

   «На мой взгляд, пренебрежение русскими аутентичными вариантами
было следствием не только стремления упростить себе работу,
но и недооценки языкового потенциала. Что выглядит парадоксом,
поскольку сам автор этот потенциал в полной мере сознавал
и стремился использовать. С одной стороны, им двигало желание
быть услышанным более широкой аудиторией, во-вторых надежда,
что информация об украинском движении от самих украинцев
может сыграть «роль хмеля в черепах российских «просвещенных» голов»,
регулярно бомбардируемых черносотенной пропагандой».

   Наконец-то оригиналы статей, занимающих центральное место
в литературной критике Петлюры — «К драме жизни Шевченко»,
«Памяти Коцюбинского» и «И. Франко — поэт национальной чести», —
опубликованы.

   Для тех, кто хочет приобрести №7 «Радуги»:
журнал будет продаваться в киосках «Пресса».
Цена примерно 22-23 грн.
В редакции «Радуги» его можно купить уже сейчас (по 15 грн)
Адрес редакции: ул. Б. Хмельницкого, 51-А
тел. (044) 239-73-81, 239-73-95



« Останнє редагування: Вересень 29, 2009, 12:56:38 am від Мастер Евгений »

Веталь=>Каменяр

  • Старійшина
  • *****
  • Повідомлень: 1 556
  • Reputation Power: 0
  • Веталь=>Каменяр has no influence.
Re: СИМОН ПЕТЛЮРА
« Reply #7 : Вересень 30, 2009, 08:47:42 pm »
Цитувати
Вийшов сьомий номер літературного журналу «Радуга», в якому вперше
після смерті Симона Петлюри надруковані три його російськомовні статті,
з передмовою дослідниці гуманітарної творчості Петлюри Олени Некори.
И что? В этих статьях есть что-то о масонстве Петлюры? Или цель последнего поста была показать что:
Цитувати
почему за последние 18 лет,
на территории билингвистичной Украины никому не пришло в голову
переиздать русскоязычные оригиналы?
?

Ioabert

  • Старійшина
  • *****
  • Повідомлень: 2 213
  • Reputation Power: 0
  • Ioabert has no influence.
  • Surge et age!
Re: СИМОН ПЕТЛЮРА
« Reply #8 : Листопад 06, 2009, 05:12:19 pm »
Почитайте того ж таки Савченка. У нього є ціла праця, присвячена саме Петлюрі та його масонській діяльності.
"Гpyдa камней перестает быть просто камнем, когда кто-то смотрит на нее, держа в голове идею Собора"

Антуан Мари Жан-Батист Роже де Сент-Экзюпери

**********************************************************************
"В масонстве Вы узнаете то, что найдёте в нём сами..."   Освальд Вирт. 1937

Странник

  • Писар
  • ****
  • Повідомлень: 485
  • Reputation Power: 0
  • Странник has no influence.
Re: СИМОН ПЕТЛЮРА
« Reply #9 : Листопад 22, 2009, 02:43:49 am »
Тэ що Пэтлюра був масоном зрозумiло  алэ нэ зрозумiло защо дручий масон хоча i iз нэрэгулярноi ложi його вбив.Можэ в цьому i була трагэдiя i поразка украiнського вiльного мулярства?

Веталь=>Каменяр

  • Старійшина
  • *****
  • Повідомлень: 1 556
  • Reputation Power: 0
  • Веталь=>Каменяр has no influence.
Re: СИМОН ПЕТЛЮРА
« Reply #10 : Листопад 22, 2009, 06:05:12 pm »
Масони бувають різні ;)

maxximm

  • Допитливий
  • **
  • Повідомлень: 79
  • Reputation Power: 0
  • maxximm is looked down upon.
Re: СИМОН ПЕТЛЮРА
« Reply #11 : Листопад 03, 2010, 12:48:02 pm »
Симон Петлюра масон??? ом... навіть не здогадувався... цікаво

Ioabert

  • Старійшина
  • *****
  • Повідомлень: 2 213
  • Reputation Power: 0
  • Ioabert has no influence.
  • Surge et age!
Re: СИМОН ПЕТЛЮРА
« Reply #12 : Листопад 04, 2010, 02:01:26 pm »
Серков, Соловйов, Савченко, Крижановська, - це лише частина істориків. Є сайт Брата Зелота, є список РЕКОМЕНДОВАНОЇ літератури на форумі...
"Гpyдa камней перестает быть просто камнем, когда кто-то смотрит на нее, держа в голове идею Собора"

Антуан Мари Жан-Батист Роже де Сент-Экзюпери

**********************************************************************
"В масонстве Вы узнаете то, что найдёте в нём сами..."   Освальд Вирт. 1937