Автор Тема: Чи може людина, яка є масоном, взяти шлюб? (Питання і відповідь УГКЦ)  (Прочитано 5230 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

dmsnet

  • Брати мулярі
  • Допитливий
  • *****
  • Повідомлень: 42
  • Reputation Power: 0
  • dmsnet is looked down upon.
  • ДЛ "Три Колони"
Членство у масонстві можна порівняти до членства у комуністичній партії. Церква засуджує те масонство, яке працює для того щоби знищити Церкву, так само як Церква засуджує атеїстичний комунізм. Якщо, після ретельної перевірки цілей товариства немає переконання, що воно працює проти Церкви, то немає проблем членові товариства одружуватися в Церкві. А якщо членство в масонстві є свідомим вибором проти Церкви, то шлюб в Церкві не доречний. Такий шлюб міг би однак відбутися, якщо він означатиме початок розриву із організацією, яка теоритично чи практично діє на шкоду Церкви. Щодо зараз діючих законів, то вони не згадують прямо про масонство і проголошують:

Кодекс Канонів для Східних Церков Кан. 1448 – § 1. Хто на публічному видовищі, в проповіді, в розповсюдженому творі або в інший спосіб за допомогою засобів суспільної комунікації допускається блюзнірства або тяжко ображає добрі звичаї, або зневажає релігію чи Церкву, або викликає до них ненависть чи погорду, повинен бути відповідно покараний. § 2. Хто вступає в організацію, яка діє проти Церкви, повинен бути відповідно покараний.

Кодес Канонічного Права Римської Церкви Кан. 1374 – Того хто вступає в об’єднання, яке злозамишлює проти Церкви, треба піддати справедливому покаранню; того ж, хто піддержує такого роду об’єднання чи руководить ними, треба покарати інтердиктом.

В Римській Церкві інтердикт – це кара, яка виключає вірного від можливості приступати до святих Таїнств і прилюдних церковних обрядів. Інтердикт закінчується, коли покараний кається та навертається. В праві для Східних Церков Римського Сопричастя немає автоматичних інтердиктів. Все має відбуватися згідно рішення єпископа чи церквоного суду.

У кінцевому результаті, якщо ви масон, який проти Церкви, не одружуйтеся в Церкві; якщо Ви масон, який вболіває за Церкву – ставайте членом Церкви і одружуйтеся як християнин. Якщо Ви масон прихильний Церкві, але ще не готові бути уцерковленим і хочете одружуватися в Церкві – то можете це зробити згідно канону ККСЦ про окремі перешкоди щодо подружжя. Цей канон так звучить:

Кан. 803 – § 1. Правосильно укладати подружжя з нехрещеними не можна.

§ 2. Якщо під час одруження сторона загально вважалась хрещеною або її хрещення було сумнівним, то треба припускати, згідно з приписом кан. 779, правосильність подружжя, поки достовірно не буде доведено, що одна сторона є хрещена, а друга нехрещена.

§ 3. Щодо умов диспензування слід застосовувати кан. 814.

Кан. 814 – Дозвіл з виправданої причини може дати місцевий ієрарх, але нехай його не дає, якщо не будуть виконані такі умови:

1-е - католицька сторона повинна заявити, що вона готова відсунути від себе небезпеку втрати віри, і дати щиру обіцянку, що зробить усе в міру сил, щоб усі діти були охрещені і виховані в католицькій Церкві;

2-е - друга сторона повинна бути своєчасно повідомленою про обіцянки, які дала католицька сторона, так щоб справді була свідома змісту обіцянки і зобов'язання католицької сторони;

3-є - обидві сторони повинні бути ознайомленими з цілями й істотними особливостями подружжя, яких не може виключити жодна сторона.


http://old.ugcc.org.ua/ukr/question/right/article;6312/

Jerubbaal

  • Брати мулярі
  • Допитливий
  • *****
  • Повідомлень: 24
  • Reputation Power: 0
  • Jerubbaal has no influence.
  • ДЛ "Immortality" №8 м.Київ
1983 року префект Конгрегації пропаганди віри Кардинал Йозеф Ратцінгер видав Declaratio de associationibus massonici (Acta Apostolicae Sedis 76 (1984) 300.), в якій прямо вказано, що для католика бути членом масонської ложі є смертним гріхом, і йому має бути відмовлено у Св.Причасті. З тих пір як Ратцингер став Папою Римським Бенедиктом XVI, ця точка зору Св.Престолу не зазнала змін.
І того дня прозвано Гедеона “Єрувваал”, тобто “Нехай судиться з ним Ваал”, - бо він зруйнував його жертовник.
Книга Суддів 6:32

W. Ulf

  • ДЛ "Юрій Котермак"
  • Administrator
  • Старійшина
  • *****
  • Повідомлень: 2 099
  • Reputation Power: 1
  • W. Ulf has no influence.
1983 року префект Конгрегації пропаганди віри Кардинал Йозеф Ратцінгер видав Declaratio de associationibus massonici (Acta Apostolicae Sedis 76 (1984) 300.), в якій прямо вказано, що для католика бути членом масонської ложі є смертним гріхом, і йому має бути відмовлено у Св.Причасті. З тих пір як Ратцингер став Папою Римським Бенедиктом XVI, ця точка зору Св.Престолу не зазнала змін.
Про "смертний гріх" там не було. Мова йшла про важкий гріх.

Цитувати
ACTA SS. CONGREGATIONUM
SACRA CONGREGATIO PRO DOCTRINA FIDEI

Declaratio de associationibus massonicis.

Quaesitum est an mutata sit Ecclesiae sententia circa associationes massonicas, propterea quod in novo Codice Iuris Canonici de ipsis non fit mentio expressa sicut in vetere Codice.

Sacra haec Congregatio respondere valet talem circumstantiam tribuendam esse criterio in redactione adhibito, quod servatum est etiam quoad alias associationes pariter silentio praetermissas eo quod in categoriis latius patentibus includebantur.

Perstat igitur immutata sententia negativa Ecclesiae circa associationes massonicas, quia earum principia semper inconciliabilia habita sunt cum Ecclesiae doctrina ideoque eisdem adscriptio ab Ecclesia prohibita remanet. Christifideles qui associationibus massonicis nomen dant in peccato gravi versantur et ad Sacram Communionem accedere non possunt.

Auctoritatibus ecclesiasticis localibus facultas non est proferendi iudicium circa naturam associationum massonicarum quod secumferat supradictae sententiae derogationem, ad mentem Declarationis Sacrae huius Congregationis, die 17 februarii 1981 factae (Cf. AAS 73 [1981], pp. 240-241).
Hanc Declarationem in Conventu ordinario huius S. Congregationis deliberatam, Summus Pontifex Ioannes Paulus Pp. II, in Audientia infrascripto Cardinali Praefecto concessa, adprobavit et publici iuris fieri iussit.

Romae, ex Aedibus S. Congregationis pro Doctrina Fidei, die 26 novembris 1983.
 
I O S E PH Card. RATZINGER, Praefectus
•B Fr. Hieronymus Hamer, O. P., Archiep. tit. Loriensis, Secretarius

_http://www.vatican.va/archive/aas/documents/AAS%2076%20[1984]%20-%20ocr.pdf
ст.300
« Останнє редагування: Жовтень 20, 2012, 11:07:03 pm від W. Ulf »
Crescit sub pondere virtus!
Б-г мій, душа, котру Ти мені дарував -- чиста.
Ти сотворив її, Ти сформував її, Ти вдихнув її в мене і Ти бережеш її в мені.
І Ти, в майбутньому, забереш її в мене.
А потім повернеш мені її в  Прийдешньму Світі!

Jerubbaal

  • Брати мулярі
  • Допитливий
  • *****
  • Повідомлень: 24
  • Reputation Power: 0
  • Jerubbaal has no influence.
  • ДЛ "Immortality" №8 м.Київ
Grave sin = Mortal sin, viz.

In Roman Catholic moral theology, a mortal sin, as distinct from a venial sin, must meet all of the following conditions:

    Its subject must be a grave (or serious) matter.
    It must be committed with full knowledge, both of the sin and of the gravity of the offense (no one is considered ignorant of the principles of the moral law, which are inborn as part of human knowledge, but these principles can be misunderstood in a particular context).
    It must be committed with deliberate and complete consent, enough for it to have been a personal decision to commit the sin.

The Catechism of the Catholic Church defines grave matter as:

    1858. Grave matter is specified by the Ten Commandments, corresponding to the answer of Jesus to the rich young man: "Do not kill, Do not commit adultery, Do not steal, Do not bear false witness, Do not defraud, Honor your father and your mother." The gravity of sins is more or less great: murder is graver than theft. One must also take into account who is wronged: violence against parents is in itself graver than violence against a stranger.[4]

This would also include worshiping other gods, not respecting the Sabbath, covetous behaviour; and the Catechism quotes the Biblical prohibition against blasphemy.[5] The Church itself does not provide a precise list of sins, subdivided into the mortal and venial categories. However, many sins are described as "grave sins" or "grave offenses" in the Catechism such as extramarital sex,[6] divorce[7] and masturbation.[8]

Mortal sins are not to be confused with the seven deadly sins. The latter are not necessarily mortal sins; they are sins that lead to other sins.

Mortal sins may also be called "grave", "grievous", or "serious" sins.

Mortal sins must be specifically confessed and named, giving details about the context of each sin: what sin, why, against what or whom, the number and type of occurrences, and any other factors when it may exacerbate or lessen one's responsibility and culpability that the person confessing remembers. It is not necessary to confess venial sins although they may be confessed. Venial sins are all sins that are not mortal. The church encourages frequent use of the sacrament of confession even if a person has only venial sins.

Some acts cause automatic excommunication by the very deed itself e.g. renunciation of faith and religion, known as apostasy,[9] a person who desecrates the Eucharist[10] and "a person who procures a completed abortion".[11] Those mortal sins are so serious that the Church through law has made them crimes, like abortion or heresy, to make their gravity realized. The church excommunicates also so sinners come to repentance quickly when they would not otherwise. Because commission of these offenses is so serious, the Church forbids the excommunicated from receiving any sacrament (not just the Eucharist) and also severely restricts the person's participation in other Church liturgical acts and offices. A repentant excommunicated person may talk to a priest, usually in a confessional, about their excommunication to arrange for the remission. Remission cannot be denied to someone who has truly repented their actions and has also made suitable reparation for damages and scandal or at least has seriously promised according to church law.[12][13] However, even if excommunicated, a Catholic who has not been juridically absolved is still, due to the irrevocable nature of baptism, a member of the Church in the sense that they are still considered members of Catholic Church, albeit their communion with the Christ and the Church is gravely impaired. "Perpetual penalties cannot be imposed or declared by decree....".[14] However, "the following are expiatory penalties which can affect an offender either perpetually...."[15]

The Roman Catholic teaching on mortal sin was called into question by some within the Church in the late 20th century after the Second Vatican Council. In response to these doubts, Pope John Paul II reaffirmed the basic teaching in his encyclical Veritatis Splendor. It is also maintained in the Catechism of the Catholic Church, which states: "Immediately after death the souls of those who die in a state of mortal sin descend into hell.".[16] However, the Catechism does not name any person specifically in Hell, but it does say that "...our freedom has the power to make choices for ever, with no turning back."[17] Most significantly, the Catechism also proclaims that "There are no limits to the mercy of God...."[18] and that "...although we can judge that an act is in itself a grave offence, we must entrust judgment of persons to the justice and mercy of God."[17] We cannot see into their mind to know if it was deliberate or committed in full knowledge that it was a grave matter. Also, like the parable of the prodigal son God forgives those who repent sincerely. Vatican II, in its Dogmatic Constitution Lumen Gentium, shows that mortal sin is still mortal sin although some people have tried to twist the writings.[19]
Eastern Catholic churches

Eastern Catholic churches (autonomous, self-governing (in Latin, sui iuris) particular churches in full communion with the Bishop of Rome, the Pope) which derive their theology and spirituality from some of the same sources as the Eastern Orthodox and Oriental Orthodox, use the Latin Catholic distinction between mortal and venial sin, though they are not named mortal and venial. Similarly to the Eastern and Oriental Orthodox, the Eastern Catholic churches do not make a distinction between sins that are serious enough to bar one from receiving Communion (and must be confessed before receiving once again) and those not sufficiently serious to do so.
Grave Matter

The Catechism of the Catholic Church (CCC) defines these sins as grave matter:[20]

    (This is not necessarily all of the possible grave matters.)

    Abortion
    Adulation of another's grave faults if it makes one an accomplice in another's vices or grave sins, but it is not grave when it only seeks to be agreeable, to avoid evil, to meet a need, or to obtain legitimate advantages.
    Adultery
    Blasphemy
    Defrauding a worker of his wages
    Deliberate failure to go to mass on Sunday unless excused for a serious reason or dispensed by one's own pastor[21]
    Divination, magic, and sorcery
    Divorce (If civil divorce, which cannot do anything to the spiritual marriage in the eyes of God, remains the only possible way of ensuring certain legal rights, the protection of inheritance, or the care of the children it is not a sin.)[22]
    Drug Abuse
    Endangering their own and others' safety by drunkenness or a love of speed on the road, at sea or in the air
    Envy (if to the level of wishing grave harm to another)
    Euthanasia
    Extreme Anger (at the level of truly desiring to seriously hurt or kill someone)
    Fornication
    Hatred of a neighbor/to deliberately desire him or her great harm
    Homosexual acts
    Incest
    Lying (the gravity is measured by "the truth it deforms, the circumstances, the intentions of the one who lies, and the harm suffered by its victims"[23] )
    Masturbation
    Murder
    Perjury and False Oaths
    Pornography
    Prostitution
    Rape
    Rich nation's refusal to aid those which are unable to ensure the means of their development by themselves
    Sacrilege
    Scandal (deliberately causing someone to sin gravely)
    Suicide
    Terrorism that threatens, wounds and kills indiscriminately
    Unfair wagers and cheating at games unless the damage is unusually light

source: http://en.wikipedia.org/wiki/Grave_sin
І того дня прозвано Гедеона “Єрувваал”, тобто “Нехай судиться з ним Ваал”, - бо він зруйнував його жертовник.
Книга Суддів 6:32