......тут десь прозвучало питання, що Біблію слід читати на чи то івриті, чи то грецькій...
.....не хочу видатись повним невігласом, але --- на мою думку, така теза є не зовсім вірною...
Виділяються три розділи семіотики (теорія знаків і знакових систем):
* синтактика (або синтаксис, від грец. syntaxis — побудова, порядок) — вивчає закономірності побудови знакових систем безвідносно до їх інтерпретації, тобто співвідношення знаків один з одним;
* семантика (від грец. semantikos — те, що позначає) — вивчає відношення між знаком та його смислом;
* прагматика (давньогрец. pragmatos — дія) — вивчає відношення знаків з їх відправниками, одержувачами та контекстом знакової діяльності.
...відтак --- синтаксис вивчити можна, можна володіти синтексичними знаннями мови. це не так важко.... семантику також...але, панове, прагматика?..як бути з нею....
....чи можна називати володінням мовою те, що здійснюєтьсмя лише на синтактичних і семантичних аспектах?... прагматика передбачає буття-у-ключі-мови (вибачайте за неологізм)......
так, щоби сповна вивчити англійську слід пожити в Лондоні, чеську - в Празі....з сучасними мовами це простіше, бо окрім можливості по-бути у країні, що є рідно для мови, що вивчається, є ще й її носії ....
...ключ же давніх мов є назавжди втраченим, його неможливо віднайти (я так собі мислю)....для того, щоби оволодіти сповна давньою мовою слід поринути у той давній світ --- бути там......бути там, у тому часі....щоби сповна точно і чітко для себе зафіксувати прагматику мови - ключ, що відкриває шлях до її розуміння....це не можливо, принаймні, покищо, я так вважаю.... так, є способи змоделювати папірно-академічний варіант ключа у формі вивчення культури, історії, археології та ін. -- та того явно не достатньо....більше того, щоби опанувати мовою Платона слід бути із ним -- недосить бути у тій державі, що й він..
.....а ось що я знайшов у такому питанні: читати твір можна тією мовою, в ключі якої зараз перебуваю сповна (це може бути і кілька мов:українська, англійська, російська...)....
...а переклад (правильніше --- мовна ретрансляція) має відбуватися тими фаховими перекладачами, котрі максимально заволоділи обидвома прагматиками, обидвома ключами, обидвома світами омовлення....і то -- переклад в силу більшого заволодіння мовно-прагматичним ключем має вдосконалюватись, поправлятись подальними дослідниками...можливо -- оздоблюватись культурологічно-історичними апаратом довідок окремих уже (максимально) віднайдених слів, включаючи концет давньої мови у концептуальну площину сучасної ........та й то -- жоден знавець давньої мови не може тісно наблизитись до оригінального ключа....
