Усім доброго вечора,
Мені здається, особисто для мене, реальним сенсом життя, який я можу зараз достовірно уявити це - самий процесс пошуку того самого сенсу.
У кожному віці я по своєму бачив цей сенс та прямував різними набутими шляхами. І не завжди той шлях був оптимальним, навіть тоді.
Чи хтось зможе стверджувати те, що я йду хибним шляхом? Можливо. Але чи сама та людина, що буде вказувати, прямує вірним напрямком?
Потрібно просто йти, змінювати стежки, можна часом і відпочити, але ніколи не забувати куди ти прямуєш.
- А як можна забути те, чого не знаєш?
- Можна. Можна забути, для чого ти йдеш.